На допомогу вчителю початкових класів. Літературне читання, 2-4 класи (оновлена програма)

Вибірка творів на основі фонду Національної бібліотеки України для дітей. Інтернет-ресурси Національної бібліотеки України для дітей та мережі бібліотек України для дітей

Іван Андрусяк

    Андрусяк І. Абетка-прозивалка : дівчачий варіант, хлопчачий варіант : віршики / І. Андрусяк; худож. Г. Осадко. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2012. - 128 с. : іл.
    Андрусяк І. Вісім днів із життя Бурундука : повість / І. Андрусяк ; худож. Г. Осадко. - Київ : Грані-Т, 2012. - 69 с. : іл. - (Книготерапія).
    Андрусяк І. Зайчикова книжечка : вірш. казки / І. Андрусяк ; худож. М. Кісєльова. - 2-е вид., випр. і допов. - К. : Грані-Т, 2013. - 55 с. : іл.
    Андрусяк І. Звіряча абетка / І. Андрусяк ; худож. О. Гаврилова. - Київ : Грані-Т, 2008. - 72 с. : іл.
    Андрусяк І. Кабан дикий - хвіст великий... : повість : друга історія Стефи і Чакалки / І. Андрусяк ; худож. С. Сова. - Київ : Грані-Т, 2010. - 72 с. : іл. - (Сучасна дитяча проза).
    Андрусяк І. Магазин невидимих речей = The Shop of Invisible Things : казка-гра / І. Андрусяк, О. Липка ; англ. мовою пер. Т. Желобицька. - Київ : Фонтан казок, 2016. - 41, [6] c. : іл. - Укр. та англ. мовами.
    Андрусяк І. М'яке і пухнасте : поезія / І. Андрусяк ; худож. Н. Дойчева-Бут. - 2-е вид., випр. - Київ : Грані-Т, 2013. - 71 с. : іл. - (Сучасна дитяча поезія).
    Андрусяк І. Пінгвінік : повість / І. Андрусяк ; худож. О. Шикура. - Київ : Грані-Т, 2013. - 82 с. : іл.
    Андрусяк І. Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому : дівчача повість / І. Андрусяк ; ілюстр. О. Мазур ; обкл. Г. Гінайло. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2011. - 137 с. : іл. - (Обережно: дівчатка!).
    Андрусяк І. Стефа і її Чакалка : дівчача повістина / І. Андрусяк ; худож. Я. Коломійчук. - Вид. 2-е, ще капосніше. - Київ : Грані-Т, 2011. - 62 с. : іл. - (Сучасна дитяча проза).
    Андрусяк І. Третій сніг : повість-казка / І. Андрусяк ; худож. О. Кузнецова. - Київ : Фонтан казок, 2014. - 63 с. : іл.
    Андрусяк І. Хто боїться Зайчиків : повість-гра / І. Андрусяк ; худож. У. Мельникова. - Київ : Грані-Т, 2010. - 71 с. : іл. - (Золотий лелека).
    Андрусяк І. Чупакабра та інші зайчики. Усе солодший сад / І. Андрусяк ; намалювала М. Кошулінська. - Вид. 2-ге, допов. - Київ : Фонтан казок, 2015. - 48 с. : іл. - (Добрі вірші). - Кн.-перевертень.

Детальніше за посиланням: http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=7695

Запитання Досить тривалий час учителі червоним кольором ставили оцінки й робили різноманітні позначки у зошитах та щоденниках учнів. Віднедавна ж педагогічно доцільним вважають не застосовувати таку практику в початковій школі. Як це обґрунтовують? Відповідь Допоки не внесено зміни до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, Міністерство освіти і науки України рекомендує керуватися Орієнтовними вимогами до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (у редакції наказу Міністерство освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009). Так, згідно з Орієнтовними вимогами вчителям початкових класів надане право вибору кольору ручки для виставляння оцінок у зошитах і щоденниках учнів. При цьому надано рекомендацію не використовувати червоний колір під час перевірки письмових робіт учнів 1-х класів в адаптаційний період. Свої поради щодо цього надає дитячий психолог Світлана Ройз на сайті МОН України. Зошит, малюнок, загалом будь-який авторський витвір — це продовження внутрішнього простору дитини. Тому те, що туди «потрапляє» ззовні, як-от виправлення чи оцінки, дитина часто сприймає не логічно, а емоційно. Іноді таке «порушення» переноситься на самовідчуття, на самоставлення. Зрештою, у дитини розвивається схильність до так званої шкільної тривожності — страху зробити помилку. Що більше вчитель, батьки та й сама дитина фокусуються на помилках, то більшає страх припуститися помилки. Такі процеси аж ніяк не сприяють сприйманню нової інформації. Те, на чому дорослі зосереджують увагу, активніше проявляється і несвідомо використовується дитиною. Часто діти мимоволі починають привертати до себе увагу саме «неуспішністю». Звісно, залежно від психотипу, діти по-різному реагують на допущені помилки. Але дитині важливо отримувати досвід, а тому й помилятися — можна. Бо такі знання (про помилку) також є частиною розвитку особистості і розширення меж її потенціалу. Дитині, як і дорослому, під час опанування нових знань важливо мати опору як стимул. Ця опора — успіх, знання про дещо вже засвоєне, про те, що дитина вміє. Натомість червоний колір сприймається як сигнал світлофора «СТОП». Дитині буває навіть складно перейти до нової діяльності після того, як вона побачила в зошиті червоне обмеження — оцінку. Отож ліпше використовувати одразу ручки двох кольорів, щоб: зеленим підкреслювати або виділяти те, що зроблене правильно (схвалювати) червоним — те, на що слід звернути увагу. Причому зелених позначок має бути приблизно вдвічі більше, ніж червоних.Джерело: http://www.pedrada.com.ua/question/22-qqqqa-16-m10-07-10-2016-chomu-chervonu-ruchku-ne-rekomenduyut-vikoristovuvati-u-pochatkovy-shkol
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.

Запитання Досить тривалий час учителі червоним кольором ставили оцінки й робили різноманітні позначки у зошитах та щоденниках учнів. Віднедавна ж педагогічно доцільним вважають не застосовувати таку практику в початковій школі. Як це обґрунтовують? Відповідь Допоки не внесено зміни до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, Міністерство освіти і науки України рекомендує керуватися Орієнтовними вимогами до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (у редакції наказу Міністерство освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009). Так, згідно з Орієнтовними вимогами вчителям початкових класів надане право вибору кольору ручки для виставляння оцінок у зошитах і щоденниках учнів. При цьому надано рекомендацію не використовувати червоний колір під час перевірки письмових робіт учнів 1-х класів в адаптаційний період. Свої поради щодо цього надає дитячий психолог Світлана Ройз на сайті МОН України. Зошит, малюнок, загалом будь-який авторський витвір — це продовження внутрішнього простору дитини. Тому те, що туди «потрапляє» ззовні, як-от виправлення чи оцінки, дитина часто сприймає не логічно, а емоційно. Іноді таке «порушення» переноситься на самовідчуття, на самоставлення. Зрештою, у дитини розвивається схильність до так званої шкільної тривожності — страху зробити помилку. Що більше вчитель, батьки та й сама дитина фокусуються на помилках, то більшає страх припуститися помилки. Такі процеси аж ніяк не сприяють сприйманню нової інформації. Те, на чому дорослі зосереджують увагу, активніше проявляється і несвідомо використовується дитиною. Часто діти мимоволі починають привертати до себе увагу саме «неуспішністю». Звісно, залежно від психотипу, діти по-різному реагують на допущені помилки. Але дитині важливо отримувати досвід, а тому й помилятися — можна. Бо такі знання (про помилку) також є частиною розвитку особистості і розширення меж її потенціалу. Дитині, як і дорослому, під час опанування нових знань важливо мати опору як стимул. Ця опора — успіх, знання про дещо вже засвоєне, про те, що дитина вміє. Натомість червоний колір сприймається як сигнал світлофора «СТОП». Дитині буває навіть складно перейти до нової діяльності після того, як вона побачила в зошиті червоне обмеження — оцінку. Отож ліпше використовувати одразу ручки двох кольорів, щоб: зеленим підкреслювати або виділяти те, що зроблене правильно (схвалювати) червоним — те, на що слід звернути увагу. Причому зелених позначок має бути приблизно вдвічі більше, ніж червоних.Джерело: http://www.pedrada.com.ua/question/22-qqqqa-16-m10-07-10-2016-chomu-chervonu-ruchku-ne-rekomenduyut-vikoristovuvati-u-pochatkovy-shkol
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.

Запитання Досить тривалий час учителі червоним кольором ставили оцінки й робили різноманітні позначки у зошитах та щоденниках учнів. Віднедавна ж педагогічно доцільним вважають не застосовувати таку практику в початковій школі. Як це обґрунтовують? Відповідь Допоки не внесено зміни до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, Міністерство освіти і науки України рекомендує керуватися Орієнтовними вимогами до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (у редакції наказу Міністерство освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009). Так, згідно з Орієнтовними вимогами вчителям початкових класів надане право вибору кольору ручки для виставляння оцінок у зошитах і щоденниках учнів. При цьому надано рекомендацію не використовувати червоний колір під час перевірки письмових робіт учнів 1-х класів в адаптаційний період. Свої поради щодо цього надає дитячий психолог Світлана Ройз на сайті МОН України. Зошит, малюнок, загалом будь-який авторський витвір — це продовження внутрішнього простору дитини. Тому те, що туди «потрапляє» ззовні, як-от виправлення чи оцінки, дитина часто сприймає не логічно, а емоційно. Іноді таке «порушення» переноситься на самовідчуття, на самоставлення. Зрештою, у дитини розвивається схильність до так званої шкільної тривожності — страху зробити помилку. Що більше вчитель, батьки та й сама дитина фокусуються на помилках, то більшає страх припуститися помилки. Такі процеси аж ніяк не сприяють сприйманню нової інформації. Те, на чому дорослі зосереджують увагу, активніше проявляється і несвідомо використовується дитиною. Часто діти мимоволі починають привертати до себе увагу саме «неуспішністю». Звісно, залежно від психотипу, діти по-різному реагують на допущені помилки. Але дитині важливо отримувати досвід, а тому й помилятися — можна. Бо такі знання (про помилку) також є частиною розвитку особистості і розширення меж її потенціалу. Дитині, як і дорослому, під час опанування нових знань важливо мати опору як стимул. Ця опора — успіх, знання про дещо вже засвоєне, про те, що дитина вміє. Натомість червоний колір сприймається як сигнал світлофора «СТОП». Дитині буває навіть складно перейти до нової діяльності після того, як вона побачила в зошиті червоне обмеження — оцінку. Отож ліпше використовувати одразу ручки двох кольорів, щоб: зеленим підкреслювати або виділяти те, що зроблене правильно (схвалювати) червоним — те, на що слід звернути увагу. Причому зелених позначок має бути приблизно вдвічі більше, ніж червоних.Джерело: http://www.pedrada.com.ua/question/22-qqqqa-16-m10-07-10-2016-chomu-chervonu-ruchku-ne-rekomenduyut-vikoristovuvati-u-pochatkovy-shkol
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.